Головна

Про нас

Новини

Доставка

F.A.Q.

PrEPUA

Хочу PrEP

#PrEPUA

Чому люди відхиляють пропозиції вживання PrEP?

Чому люди відхиляють пропозиції вживання PrEP?

28/06/2020

Згідно з канадським дослідженням, опублікованим у медичному журналі AIDS and Behavior, менше половини людей з діагностованими ІПСШ чи іншими маркерами ризику ВІЛ прийняли активну пропозицію вживати PrEP.

Згідно з канадським дослідженням, опублікованим у медичному журналі AIDS and Behavior, менше половини людей з діагностованими ІПСШ чи іншими маркерами ризику ВІЛ прийняли активну пропозицію вживати PrEP. Медичні сестри пропонували скерування на прийом PrEP пацієнтам з діагностованими ректальними ІПСШ, сифілісом, статевими контактами з ВІЛ-позитивними особами, а також тим, хто пройшов курс післяконтактної профілактики ВІЛ (PEP). Однак лише 48% прийняли пропозицію вживати PrEP. До найчастіше зазначених причин відмови входили відсутність усвідомленого ризику ВІЛ та інтересу до PrEP, "неможливість контролю дії препаратів" та негативні уявлення про безпеку та переносимість ліків.

"Багато пацієнтів не бачать себе в такій небезпеці інфікування ВІЛ, щоб потребувати PrEP, однак при цьому вони не протистоять факторам ризику, які корелюють із підвищеною захворюваністю на ВІЛ. – коментують автори. – Цей висновок підкреслює необхідність проведення додаткових досліджень щодо сприйняття людьми ВІЛ-ризику та PrEP, а також того, як, коли і чому, на їхню думку, таке втручання було б необхідним".

Не зважаючи на рівень охоплення, дослідники підрахували, що їхня активна пропозиція щодо PrEP могла б запобігти декільком інфікуванням ВІЛ.

Доктор Патрік О'Бирн з колегами зі Школи медсестринства Університету Оттави хотіли дізнатись, чи можуть медсестри-спеціалісти збільшити рівень вживання, активно пропонуючи PrEP відвідувачам венерологічних клінік із явним високим ризиком зараження ВІЛ.

Вони представили отримані дані щодо осіб, які користувалися їхніми послугами у період з серпня 2018 року до серпня 2019 року. Вони проаналізували деталі пацієнтів, які відповідають їхнім критеріям щодо скерування на PrEP, рівня сприйняття PrEP та вивчили записи пацієнтів з метою виявити причини відхилення пропозицій доконтактної профілактики.

PrEP активно пропонували особам з діагнозами сифіліс, ректальна гонорея або хламідіоз, а також людям, які пройшли курс ПЕП або тим, хто, на думку медсестер, перебував у групі підвищеного ризику зараження ВІЛ.

Медсестри визначили 340 осіб, які відповідали цим критеріям. Майже всі (98%) були чоловіками. Приблизно чверть не була придатною для PrEP з медичних причин (наприклад, вони були ВІЛ-позитивними чи вже приймали PrEP) або через проблеми із медичним страхуванням. Таким чином залишилася 261 придатна особа, 48% з яких прийняли скерування на PrEP.

У трьох осіб, які відповідали критеріям участі в програмі, згодом діагностували ВІЛ. Один з таких діагнозів був у чоловіка, який двічі відмовився від ПрЕП після діагностованих сифілісу та ректальної ІПСШ. Інший учасник дослідження після декількох випадків ІПСШ прийняв скерування, але так і не почав вживати PrEP. Третя особа виявилася ВІЛ-позитивною перед початком програми.

Усі пацієнти, які відмовлялися від PrEP, були чоловіками середнього віку 35 років. Частота приймання скерування була найнижчою серед осіб з діагнозами ректальна гонорея/хламідіоз (30%), і найвищою серед тих, хто, на думку медпрацівників, ризикував заразитися ВІЛ (55%).

"Хоча й показник прийняття був нижчим за 50%, ми все-таки вважаємо нашу програму успішною, оскільки 124 пацієнти, які прийняли рекомендацію, розпочали вживання PrEP, хоча за інших умов цього могло б і не статися. – пишуть О'Бирн та його колеги. – Ці 124 особи не шукали можливості вживати ПрЕП, але погодилися використовувати його після пропозицій медсестер. Згідно з літературою, для запобігання одному інфікуванню потрібно поширити ПрЕП серед 20-40 осіб. Таким чином наше охоплення може означати запобігання 3-6 випадкам ВІЛ впродовж річного дослідження."

Найпоширенішою причиною відмови від скерування на PrEP було несприйняття себе як людини в групі ризику інфікування ВІЛ (42%). Існувала усталена думка, що PrEP призначений для людей, які займаються анальним сексом без презервативів з багатьма непостійними партнерами. Наприклад, один пацієнт заявив: "Я не ризикую. Зазвичай мені таке не подобається". Це було сказано при наявності діагнозу сифіліс та двох випадків хламідіозу прямої кишки. Люди, які відмовляються від PrEP, часто вважають свій поточний рівень ризику нетиповим – вони просто не усвідомлюють, що їхня поведінка є показом до вживання PrEP.

Приблизно чверть тих, хто відмовився від PrEP, заявили, що не зацікавлені в ньому. До цієї групи входили люди, які відкинули PrEP відразу, а також ті, хто потребував часу на роздуми. З останньої групи чотири особи дійсно повернулися і виявили бажання, пояснивши, що отримали пропозицію PrEP у не зовсім доречний час.

Третьою головною причиною відмови від скерування стала надумана ​​неможливість тримати PrEP під контролем (14%). Один чоловік сказав, що "йому першочергово потрібно впорядкувати інші справи в житті". Люди також називали такі фактори як психічне здоров'я, заплановані подорожі та побоювання щодо вартості препаратів.

Останньою причиною відмови було негативне ставлення до PrEP, особливо через його "шкідливість" або "отруйність". Дехто був стурбованим тим, що інші (наприклад, роботодавець) дізнаються про їхнє вживання PrEP, і їх сприйматимуть як людей з ризикованою поведінкою.

Загалом дослідники вважають: причини відмови від PrEP "вказують на стійкі переконання, що користування послугами профілактики ВІЛ є ознакою ризикованої поведінки. Також росте переконання про шкідливість ВІЛ-препаратів та стигма, яка оточує такі послуги".

Доктор О'Бирн з колегами підсумовують, що адаптування пропозицій вживання PrEP до індивідуальних обставин може збільшити використання профілактики.

Даруємо Преміум в Hornet! lorem