Ланцюгова реакція: вакцини проти ВІЛ можуть призвести до появи антитіл проти антитіл

14/03/2025

Багато вакцин діють шляхом введення в організм білка, схожого на частину вірусу. В ідеалі імунна система вироблятиме стійкі антитіла, які розпізнають конкретний вірус, забезпечуючи тим самим захист.

Але вчені Scripps Research тепер виявили, що з деякими вакцинами проти ВІЛ відбувається щось інше: після кількох щеплень імунна система починає виробляти антитіла проти імунних комплексів, які вже зв’язані лише з вірусним білком.

Вони ще не знають, ця описана в Science Immunology ланцюгова реакція шкодить чи допомагає імунній системі боротися з ВІЛ, але кажуть, що краще її розуміння може привести до покращення вакцин проти ВІЛ. Дослідження опублікували в журналі 17 січня 2025 року.

«Ці антиімунні комплексні антитіла не були вивчені дуже глибоко, особливо в контексті вакцинації проти ВІЛ. – говорить Ендрю Уорд, доктор філософії, професор інтегративної структурної та обчислювальної біології в Scripps Research і старший автор нової статті. – Розуміння цих реакцій може допомогти з розумнішими дизайнами вакцин та імунотерапевтичних засобів. Це захопливий крок уперед у налагодженні стратегій на основі антитіл і вакцин проти ВІЛ та інших захворювань».

Нове спостереження з’явилося, коли команда Уорда використовувала передові інструменти візуалізації, щоб дослідити, як розвиваються антитіла після кількох доз вакцини проти ВІЛ. Техніка, винайдена лабораторією, відома як поліклональне картування епітопів на основі електронної мікроскопії (EMPEM), дозволяє дослідникам побачити, де саме зв’язуються антитіла до вірусу ВІЛ.

Коли вони провели експерименти з кров’ю тварин, які отримали багаторазові дози експериментальної вакцини проти ВІЛ, то виявили дещо дивовижне: деякі антитіла зв’язувалися не безпосередньо з антигеном вірусу ВІЛ, а з імунними молекулами на його поверхні.

«Ці антитіла фактично не контактують безпосередньо з вірусним білком. – говорить Шарідан Браун, аспірант Scripps Research і перший автор нової статті. – Ми перші структурно охарактеризували цей тип антитіл у контексті вакцинації проти ВІЛ».

Вчені раніше знали, що в деяких ситуаціях можуть утворюватися антитіла проти імунного комплексу. Це відбувається, коли імунна система розпізнає антитіла, які вже зв’язані з вірусними білками. Виникає додаткова імунна відповідь, що стимулює вироблення нових антитіл, у тому числі тих, що зв’язуються з наявними імунними комплексами на поверхні вірусу.

У серії подальших експериментів на ВІЛ-вакцинованих тваринах Браун, Уорд та їхні колеги показали, що такі типи антиімунних комплексних антитіл часто виникають між другим і третім введеннями вакцини.

«Ми показали, що ці антитіла існують, але ми ще не знаємо, як вони формують імунну відповідь. – каже Браун. – Вони можуть бути згубними, оскільки не нейтралізують вірус напряму, але можуть привести до більших імунних комплексів, які насправді стимулюють активність проти вірусів та інфікованих клітин способами, які ми не зовсім розуміємо».

Якщо майбутні експерименти покажуть, що антитіла справді є небажаними, це може керувати стратегіями розробки вакцин, щоб мінімізувати відповідь імунного комплексу та покращити здатність вакцин безпосередньо нейтралізувати ВІЛ. Це також може привести до змін у графіках вакцинації проти ВІЛ, потенційно включаючи серію різних стимулювальних імунізацій проти вірусу, а не кілька доз однієї вакцини.

«Незначні зміни між кожною дозою можуть створити рівно стільки різноманітності, щоб не виробляти антитіла проти антитіл», – каже Браун.

Дослідницька група планує продовжити вивчення антитіл, а також того, чи виробляються аналогічні реакції антитіл після кількох доз інших вакцин або під час природного зараження.