Велике глобальне дослідження підтверджує, що Тенофовіру дизопроксилу фумарат у ролі ПрЕП безпечний і ефективний, навіть при недосконалій прихильності

20/05/2024

Великий, глобальний метааналіз 72 проспективних досліджень підтвердив, що тенофовіру дизопроксилу фумарат/емтрицитабін (F/TDF) є ефективним для запобігання сероконверсії при щоденному прийомі та зберігає ефективність навіть при використанні всього 4 рази на тиждень. Однак деякі підгрупи – особливо трансгендерні особи – можуть потребувати додаткових варіантів доконтактної профілактики (ПрЕП) через проблеми з прихильністю.

Про дослідження

Статтю “Частота інфікування ВІЛ-1, прихильність та резистентність до препаратів у осіб, що приймають Емтрицитабін/тенофовіру дизопроксилу фумарат щоденно для доконтактної профілактики ВІЛ-1: Метааналіз 72 глобальних досліджень” опублікували онлайн 14 березня 2024 року в журналі Clinical Infectious Diseases. Провідним автором є Рафаель Дж. Ландовіц, доктор медичних наук Центру клінічних досліджень СНІДу Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі. Декілька авторів є представниками Gilead Sciences, виробника досліджуваного препарату, який також підтримав дослідження.

Ключові результати дослідження

Цей метааналіз 72 досліджень серед 17 274 учасників, що приймають тенофовіру дизопроксилу фумарат/емтрицитабін як ПрЕП по всьому світу, оцінював частоту зараження ВІЛ, резистентність до препаратів, прихильність до них та їхню безпечність. Аналіз включав дослідження з 28 країн протягом 2011-2020 років. Медіана спостереження становила 0.76 років, 63% учасників були цисгендерними чоловіками, 23% були білими, 33% – чорними, 12% – латиноамериканцями, 4% – азіатами, а 29% були класифіковані як “інші/змішані/невідомі”.

ВІЛ був новодіагностований у 101 учасника після початку ПрЕП та протягом 60 днів після припинення ПрЕП, що становить 0.77 сероконверсій на 100 людинороків. Дані щодо резистентності до препаратів були доступні для 78 з цих учасників, і 28% з них мали принаймні одну мутацію, що викликає стійкість до деяких компонентів досліджуваного препарату.

Відомості про концентрацію тенофовіру в крові були доступні для 54 учасників, які заразилися ВІЛ, при цьому 83% з них приймали <2 дози на тиждень. (Щоб забезпечити хороший захист, потрібні принаймні 4 дози на тиждень.) За віковими групами, 79% осіб віком ≥35 років мали достатню прихильність проти 39% осіб віком <18 років. Прихильність також була вищою у цисгендерних чоловіків (71% цієї групи), ніж у цис- або трансгендерних жінок (33% та 40% цих груп відповідно).

Було зафіксовано 0.69 побічних явищ на 100 людинороків серед 4 969 учасників, для яких були доступні дані досліджень їхніх кісток. Серед 5 172 учасників з даними щодо здоров’я нирок було зафіксовано 11.8 побічних явищ на 100 людинороків.

Основні пункти обговорення та наслідки для практики

До обмежень дослідження відносять гетерогенний характер включених досліджень, потенційну упередженість на основі визначення частоти ВІЛ-інфекції в поточному дослідженні, деякі дослідження, які включали вагітних та породіль, включення досліджень вживання ПрЕП “на вимогу” та відсутність довгострокових даних спостереження.

Автори зазначили, що незрозуміло, чи мутації резистентності вже були присутні у вірусі, отриманому інфікованими учасниками, чи були відібрані під час прийому препаратів F/TDF для запобігання ВІЛ.

Аналіз виявив, що прихильність до ПрЕП була стабільно кращою у старших осіб, і дослідники відзначили, що підлітки та молоді люди можуть потребувати більшої підтримки для ефективного використання ПрЕП.

Загалом автори дійшли висновку, що поточний аналіз підтверджує, що тенофовіру дизопроксилу фумарат/емтрицитабін є ефективним у запобіганні сероконверсій при щоденному прийомі, і що певний захист залишається навіть при менш частому прийомі.