Спеціалізовані фармацевти для програм доконтактної профілактики ВІЛ можуть збільшити охоплення PrEP
14/10/2022
Згідно з результатами дослідження, опублікованими в Journal of the American Pharmacists Association, додавання спеціалізованого фармацевта до закладу первинної медичної допомоги може призвести до збільшення використання доконтактної профілактики ВІЛ (PrEP) серед осіб, які зазнають бездомності.
Згідно з результатами дослідження, опублікованими в Journal of the American Pharmacists Association, додавання спеціалізованого фармацевта до закладу первинної медичної допомоги може призвести до збільшення використання доконтактної профілактики ВІЛ (PrEP) серед осіб, які зазнають бездомності.
Дослідники провели ретроспективне когортне дослідження, щоб оцінити використання PrEP проти ВІЛ та безперервність догляду серед осіб, які залишилися бездомними. Включені учасники (N=40) були віком від 18 років і старше та отримували рецепт на емтрицитабін/тенофовіру дизопроксилу фумарат або емтрицитабін/тенофовіру алафенамід у закладі первинної медичної допомоги в період з березня 2020 року по квітень 2021 року. Дослідники порівнювали прийом PrEP серед учасників, які отримували початковий рецепт PrEP до або після додавання спеціаліста клінічної фармації. Основними результатами були кількість первинних призначень, виписок і припинення PrEP, а також збереження учасників PrEP-догляду та нові діагнози ВІЛ.
Серед учасників, включених до аналізу, середній вік становив 36 років, 60% були чоловіками, а 38% були чорношкірими. З учасників, які отримали початковий рецепт PrEP до (n=10) і після (n=30) додавання фахівця клінічної фармації, 10 і 27 мали партнера, який був ВІЛ-позитивним, а 4 і 12 були діагностовані статеві перенесеної інфекції протягом попередніх 6 місяців відповідно. Крім того, більшість учасників у загальній популяції мали діагноз психічного здоров’я (78%) або розладу вживання психоактивних речовин (73%).
Після додавання спеціаліста з клінічної фармації дослідники виявили, що кількість учасників, залучених до програм допомоги пацієнтам, значно зросла з 44% до 100% (P <0,01). Також спостерігалося збільшення загальної кількості розпочатих призначень PrEP, і рівень перших призначень PrEP значно збільшився з 40% до 80% (P = 0,04). Серед усіх учасників не спостерігалося суттєвих відмінностей у частоті відвідування 3- та 6-місячних контрольних прийомів до та після додавання спеціаліста клінічної фармації (13% проти 15%).
Результати цієї початкової оцінки вказують на те, що необхідні подальші дослідження для оцінки унікальних і підвищених бар’єрів для використання PrEP серед осіб, які зазнають бездомності.
Фактори, пов’язані з тим, що ніколи не отримували призначення PrEP, включали відсутність спеціалістів клінічної фармації (коефіцієнт ризику [ВР], 1,72; 95% ДІ, 0,67-4,42), відсутність відвідування 3-місячного курсу (ОР, 1,80; 95% ДІ, 0,58-5,62) або 6-місячний (ОР, 1,35; 95% ДІ, 0,53-3,47) контрольний прийом, а також відсутність участі в програмах допомоги пацієнтам (ОР, 4,67; 95% ДІ, 2,30-9,49).
Хоча жоден з учасників не отримав діагноз ВІЛ, лише 14 пройшли тестування на ВІЛ протягом періоду дослідження.
Обмеження дослідження включають невелику кількість учасників, низький рівень тестування на ВІЛ та ймовірність того, що пандемія COVID-19 вплинула на зарахування учасників, кількість видань PrEP та утримання під опікою.
За словами дослідників, «результати цієї первинної оцінки вказують на те, що необхідні подальші дослідження для оцінки унікальних і підвищених бар’єрів для використання PrEP серед осіб, які зазнають бездомності».
